Ярослав Володимирович по праву заслужив називатися Мудрим:
- Укріплення державної влади.
- За правління князя Ярослава Мудрого була укладена «Руська правда» — перший письмовий звід права, в якому прописувалися права на власність та заходи в разі її порушення.
- Важливим кроком князя Ярослава Мудрого є призначення (близько 1051 року) митрополитом київським слов’янина Іларіона, а не грека, як велося до того.
- Всіляко сприяючи утвердженню на Русі християнства, Ярослав запровадив канонізацію святих. Зокрема був зарахований до числа святих батько Ярослава Володимир Великий, визнаний просвітителем Русі. Також було канонізовано братів Ярослава Бориса і Гліба, вбитих Святополком у боротьбі за престол.
- Вдала політика Ярослава на світовій арені (вихід з-під залежності Візантії; налагодження союзів з Польщею, Німеччиною, Чехією, Угорщиною).
- За князювання Ярослава нові храми та палаци заясніли розписами, мозаїками, фресками та іконами. Створювали їх майстри, запрошені Ярославом із Греції. Така політика створила умови для піднесення ремесел.
- Саме в часи Ярослава було широко запроваджено кам’яне будівництво:
- 5 міст;
- розбудоване м. Київ (чотири в’їзні брами: Золота, Угорська, Лядська і Жидівська: зводилися дво- і триповерхові будинки з галереями та балконами; побільшало ринків; діяло 400 церков. Окрасою Києва став Собор святої Софії, збудований за зразком храму Софії у Константинополі).
Отже, людина може жити в віках і пам'яті вдячних потомків:
Князь Ярослав Володимирович увійшов в історію як мудрий правитель, далекоглядний дипломат та вмілий розбудовувач, що духовно зміцнив Київську Русь і привів її до культурного піднесення.
Комментариев нет:
Отправить комментарий