Наши висновки

Ярослав Володимирович по праву заслужив називатися Мудрим:

1. Укріплення державної влади.
2. За правління князя Ярослава Мудрого була укладена «Руська правда» — перший письмовий звід права, в якому прописувалися права на власність та заходи в разі її порушення.
3. Важливим кроком князя Ярослава Мудрого є призначення (близько 1051 року) митрополитом київським слов’янина Іларіона, а не грека, як велося до того. 
4. Всіляко сприяючи утвердженню на Русі християнства, Ярослав запровадив канонізацію святих. Зокрема був зарахований до числа святих батько Ярослава Володимир Великий, визнаний просвітителем Русі. Також було канонізовано братів Ярослава Бориса і Гліба, вбитих Святополком у боротьбі за престол.
5. Вдала політика Ярослава на світовій арені (вихід з-під залежності Візантії; налагодження союзів з Польщею, Німеччиною, Чехією, Угорщиною).
6. За князювання Ярослава нові храми та палаци заясніли розписами, мозаїками, фресками та іконами. Створювали їх майстри, запрошені Ярославом із Греції. Така політика створила умови для піднесення ремесел.
7. Саме в часи Ярослава було широко запроваджено кам’яне будівництво:

• 5 міст;
• розбудоване м. Київ (чотири в’їзні брами: Золота, Угорська, Лядська і Жидівська: зводилися дво- і триповерхові будинки з галереями та балконами; побільшало ринків; діяло 400 церков. Окрасою Києва став Собор святої Софії, збудований за зразком храму Софії у Константинополі).

Отже, людина може жити в віках і пам'яті вдячних потомків:

Князь Ярослав Володимирович увійшов в історію як мудрий правитель, далекоглядний дипломат та вмілий розбудовувач, що духовно зміцнив Київську Русь і привів її до культурного піднесення.